Наче білка, кручуся у колесі,
Маю силу-силенну турбот.
Всі думки мої острахом зболені,
Хоч бери і приймай антидот.
Кожний день я крокую дорогами
Непростого людського життя
Зі своїми правами й вимогами,
Зі своїм почуттям сум’яття.
Нескінченну долаю дистанцію,
Не збагну, це – реальність чи сон:
То вчуваю галактик пульсацію,
То з душею кричу в унісон…
Я звертаюсь до Бога з благаннями,
Як молитву, прохання шепчу.
Все життя моє стало уламками,
Через цю безпощадну війну…
Реальнiсть чи сон
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126021102533
Свидетельство о публикации №126021102533
Рецензии
Тримайся за мрію, за привид, за тонкий зв'язок,
За спогад про сонце, що вранці лоскоче вії.
Нехай кожен день — це лише один важкий крок,
Та саме із нього гартується сталь надії.
П.с.вибачте за можливі помилки
Тадеуш Други 11.02.2026 15:03 • Заявить о нарушении
За спогад про сонце, що вранці лоскоче вії.
Нехай кожен день — це лише один важкий крок,
Та саме із нього гартується сталь надії.
П.с.вибачте за можливі помилки
Тадеуш Други 11.02.2026 15:03 • Заявить о нарушении