Я – жінка, що у помислах танцює!
Я – та, що йде дорогою життя,
На жаль, мені стабільності бракує,
Буваю безпорадна, мов дитя.
Ночами – у думках безперестанно,
Перебираю суть життя-буття,
За промахи корю себе безжально,
Почати хочу з чистого листа…
Не пензлем, а пером талан малюю
І обрамляю римами рядки.
Планую щось, жалкую, прогнозую,
Щоб відповідь своїм чуттям знайти…
Мені знайомі миті ностальгії,
Коли змигне минулого табун…
Та вірою наповнюю надії,
Коли в душі уперто править сум.
Моє життя, мої думки – це танець!
Існую в ритмі прагнень і жадань!
Своїх ідей і роздумів я – бранець,
Тож струменію в нурті сподівань!
Танець життя
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126021102481
Свидетельство о публикации №126021102481
Рецензии