про любу та нетечу

Зорі всі догоріли
в холоднечі зими.
Від зневіри до віри
поцілунок люби.
Як устояти в світі,
коли світ є лихим?
Мої губи зігріті
поцілунком отим.
Твої очі глибокі,
як дніпрова вода.
Дарувати їм спокій
не уміє гроза.
Хай лютує нетеча
і літання луна.
Буде пісня лелеча,
і бурун, і шума.
(Світлина / Контекст: Класичний живопис Андрій Коцка. „Гуцулка“).


Рецензии