Йду я стежечкою тихою, вузенькою,
Через луги та роси ранкові,
Лину серцем до Тебе, ріднесенький,
Шлю молитви покірні й любовні.
Підніміть мене, руки-рученьки,
Відпустіть мене, ноги-ніженьки
До Бога мого, Боженьки.
Там над ставом верба похилилася,
Зоря вечірняя світло несе,
Вірю — душенька Тобі відкрилася,
І Господь її в милість прийме.
Підніміть мене, руки-рученьки,
Відпустіть мене, ноги-ніженьки
До Бога мого, Боженьки...
Тихою стежиною
© Copyright: Асель Озим, 2026
Свидетельство о публикации №126020907774
Свидетельство о публикации №126020907774
Рецензии