Казнити

[Інтро (шепотом / с эхом)]
Memento mori…
C’est la vie…
Запяту став сама...

[Куплет]
Привіт, як справи? — не чекаю відповіді,
Я знаю, ти злишся, не ховай цю правду в темряві.
Пробіли в житті — не випадкові збої,
Це місця, де ламався, але все ще стою.
Інфантильна злість жере дні, як дим легені,
Завтра може не бути — не лякай, я в темі.
Memento mori — я живу з цим давно,
C’est la vie — життя не кіно.
Виходу нема? — кажуть стіни й ніч,
Та я ще дихаю, значить, рано гасить свічі.
Я прошу не зняти вину, не стерати слід,
Я прошу одне — побачити схід.

[Приспів]
[MAIN ]
Казнити не можна —
Помилувати.
[WHISPER ]
…не можна…
…помилувати…
[ECHO ]
— лувати… лувати…
[MAIN]
Кома —
Твоя.
[WHISPER]
…твоя…
…твоя…
[ECHO]
— воя…
[MAIN]
Казнити не можна —
Я ще тут стою.
[WHISPER]
…ще тут…
…стою…
[ECHO]
— тут стою…
[MAIN ]
Поки б’ється серце —
Я живу.
[WHISPER — почти в ухо]
…живу…
[ECHO ]
— живу-у-у…

[Куплет 2]
Пробач за нерви, зриви, тіні на стінах,
За мрії, що впали, не долетівши до неба.
За мости, що згоріли — я сам підпалив,
І за страх перед кроком, коли треба було йти.
Сумніви різали, як холодний метал,
Я був собі суддею — і сам же карав.
Я не святий, не герой, не приклад для всіх,
Я просто людина, що втомилась від війн.
Я, як і ти, в чомусь завжди один,
Вчився жити на помилках, без правильних схем.
Якщо шанс — це пауза між ударами долі,
Я тримаюсь за неї, стискаючи волю.

[Приспів]
Казнити не можна —
Помилувати.
Кома —
Твоя.
Казнити не можна —
Я ще тут стою.
Поки є подих —
Я живу.
[Аутро (повільно, низько)]
Не крапка…
Кома.
Вибір є завжди.
Навіть коли темно.
Навіть коли пізно.
В мені ще серце живе...