Інтро (тихо, трембіта далеко):
З неба…
Падають…
Куплет 1:
З неба зорі падають,
Об землю розбиваються.
Стільки ж людських сердець
Каменем стають.
Важко розбудити любов
У серці скам’янілім,
Все сплелося в тузі лихій,
Нестерпній.
Приспів (протяжно, як давній спів):
Небо наді мною — мовчить,
Зорі падають.
Я сиджу на сирій землі
З душею зім’ятою.
Живу надією в чеканні,
Не знаю шляху до каяття.
Та ще тримаюсь…
Та ще живу…
Куплет 2:
Не можу збагнути,
Як прийти до розкаяння,
Як любов віднайти,
Коли душа надломлена.
Туга в мені — непокірна,
Серце рветься й болить.
Та навіть у темряві цій
Я не зійду зі шляху.
Брідж (пошепки):
Як мені прийти до покаяння?..
Навчи…
Фінал (тихо ; хор):
Буду боротись до кінця
За Твою, Творче, увагу.
Не силою —
Смиренням.
Не криком —
Душею.
Аутро:
Зорі падають…
А я чекаю.
Зор падають
© Copyright: Василий Хоменко, 2026
Свидетельство о публикации №126020900486
Свидетельство о публикации №126020900486
Рецензии