Оглядаючысь на шлях сюита

Оглядаючись на шлях
                сюїта

...Тож хлопчина із села –
жвавий, загорілий,
Задивився на орла,
тихий та несмілий;
В сонце рано закохавсь,
також в цвіт вишневий,
В васильків та маків вальс,
в небокрай рожевий...

Приспів:
О мій лелечий край –
Ніколи не забуду,
Чи літечко тепер,
Чи білий сніг у грудні;
Отчив’я, де я зріс,
Садочок біля хати,
Баян, майстерня Тата,
Сльоза в очах у Мами.

Швидко весь бузок відцвів
вдома біля хати,
Там життєвий шлях зустрів,
помахала Мати;
Поздовж річки, не без сліз –
прощавай дитинство,
Що розтануло услід
несказанним дивом.

Приспів:
О мій лелечий край –
Ніколи не забуду,
Чи літечко тепер,
Чи білий сніг у грудні;
Отчив’я, де я зріс,
Садочок біля хати,
Баян, майстерня Тата,
Сльоза в очах у Мами.

Пам’ятатиму завжди
неба візерунки,
Місяць, що торкавсь води
і зірниць малюнки...
Пісню Мами й заповіт
не забуду вічно,
Татуся той усміх вслід...
Шлях мій пересічний.

Приспів:
О мій лелечий край –
Ніколи не забуду,
Чи літечко тепер,
Чи білий сніг у грудні;
Отчив’я, де я зріс,
Садочок біля хати,
Баян, майстерня Тата,
Сльоза в очах у Мами.

В’ячеслав Шикалович
31.12.2000р. – 08.02.2026р.
Мелодія на слова пісні: