В очах змелi вiдбиток почуттiв
Печаль та смуток, що завжди невтомні,
Найменша із моїх прерогатив
Це дихати іще на груди повні…
В очах землі і помста, і краса,
Та доля, що буває трохи дивна,
І, навіть, як розкутість весняна,
Що парками блукає беззупинно…
В очах землі бажання саме те,
Яке потрібне зараз до нестями,
Яке мотузки із душі зів;є,
А щічки все ж залишаться рум;яні…
В очах землі і рима, і мотив,
Доповнення з середини на зовнє,
Найбільша із моїх прерогатив
Писати вірші рясні, красномовні…
(Ніка)
Вересень 2025
Свидетельство о публикации №126020902970