Я буду плакати, весь день,
Коли ти станеш виїжджати.
І я тебе, у заметіль,
Не буду знову зустрічати.
Ти чий? Не мій.
Не мій. Не мій. Не мій.
У неба колір голубий!
Яскраві, на луках квітки!
Але вже куплені квитки.
Я знаю буде, ясним літо,
Земля під Сонцем, перегріта.
Калини цвіт, і сльози від журби,
Бо жде лиш відчай самоти!
Ти чий? Не мій.
А може все таки, ти мій?.
У неба колір голубий!
Яскраві, на луках квітки!
Лиш покидаєш мене ти!
Шкода тебе, шкода себе,
Печаль давно, мене пече.
Кохання вічне як Земля!
Ось так гірка, журба моя!
Ти чий? Ти мій!
Я певно знаю! Що ти мій!
У неба колір голубий!
Яскраві на луках квітки!
Зовсім від мене, їдеш ти!
Ти чий? Ти мій!
Єдиний, рідний, тільки мій!
У неба колір золотий!
Яскраві на луках квітки!
Я впевнена вернешся ти!
Я впевнена вернешся ти!
Я впевнена вернешся ти!
13.02.2026. 00:54
Текст: Наталія Хоменко 1981.
Ти чий?
© Copyright: Владимиров Владимир, 2026
Свидетельство о публикации №126020901017
Свидетельство о публикации №126020901017
Рецензии