«Вірші мої - то не словесна гра»
Хоч у поезії нема аб;юзу -
Там лиш душа, і голос від душі.
Я знов піймала свою музу -
І з легкістю пишу свої вірші.
Мене ніхто про них не просить,
Вони самі лягають з - під пера.
Як на пшениці до світанку рОси,
Вірші мої - то не словесна гра.
Вони несуть тепло і світлу тишу,
Вони мої маленькі немовлята -
І поки я жива - їх не залишу,
А буду їх любити, і кохати!
05.02.2026 р.
Вікторія Г
«Мої маленькі немовлята»
Вiршi моi то не словесна гра
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2026
Свидетельство о публикации №126020809023
Свидетельство о публикации №126020809023
Рецензии