«Душа, що стала між світами «
Мене у віршах зазвичай нема,
Там лиш політ думок,мов з брами.
Тож не шукай мене дарма -
Я десь далеко між світами.
В тій тиші спокою сама,
Лиш вітер грає свої гами.
Ніч навкруги стала німа,
А я ще досі між світами.
Там час не має вже імен,
Не тисне біль, не кличуть рани.
Я — тінь із мрій і дивних схем,
Що заблукала між світами.
Там серце дихає поволі,
І не турбують старі шрами.
І не шукає кращу долю -
Душа, що стала між світами.
01.02.2026 р
Вікторія Г
Душа, що стала мiж свiтами
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2026
Свидетельство о публикации №126020808929
Свидетельство о публикации №126020808929
Рецензии