Мов теплою ковдрою землю покрито,
Січень дбайливо її стереже.
І, як немовля, щоб була вся сповита,
Диха повітря своє крижане.
Нехай же Господь щиро благословляє,
Вдягає на плечі Свій палантин,
Який від негод і хвороб захищає,
Дає все, що може дати лиш Він.
Нехай буде радість у серці, наснага,
Милість Свою на родину зіллє.
В оселі було б зрозуміння, повага,
Ласка, любов вас усіх огорне.
Щоб затишно було під крилами Бога,
Де лиш панує Його благодать.
Була щоби світлою в небо дорога,
Та зорі осяйно всім миготять.
Хай взимку завжди вас тепло обіймає,
Рясно весною квітують сади.
А влітку спекота тяжка повз минає,
І восени завжди будуть плоди.
31.01.2026 р.
Мов теплою ковдрою землю покрито
© Copyright: Светлана Назаренко 3, 2026
Свидетельство о публикации №126020808805
Свидетельство о публикации №126020808805
Рецензии