Вiн говорить про мир

Він говорить про мир, я чую невігластво.
Це афера Стівена  Гласса.
Він вичищує до дір знання урочистість,
Та в країні бракує паперу - самі лиш цифри.
І щоразу майбутнє невидимим суфлером
Обіймає прозорі сни. Відкриває новітні сфери.
Не тому що боюсь, а тому що хотіла як краще -
Я суттєво переглядаю погляд на хащі,
Але там (перевірено!) більше немає Данте.
В цій країні бракує паперу? Це знак питання!
Ще б розморозити ятку з газетами, що їх давно не завозять.
І так ніби нас полишають.
І так ніби нам не доносять,
Що хтось інвестує в свої спокійні нерви,
Ще хтось переплітає вінки надій з купоросом...
Пригледітись - очевидні сухі, асиметричні рамена,
Знання навіть не урочисті, а табуйовані,
Ніби нові старожитності на тлі урочища.
Розморозити ятку - всього лише це означає
Віднайти свій смак правди між чистилищем та раєм.
Обіцяють ожеледь нелінійні стратосфери.
Тисячі жіночих облич - між Глассом та Крассом.
Обидва по-своєму праві, та повітря не помічають.