Ніч надворі
А сон не приходить
Думи рояться
Як бджолиний рій
Хтось краще спить
Дощової погоди
Інший хандрує
Від незбутніх мрій
Життя пролітає
Як на долоні
Дитинство, юність
І зрілий вік
Щасливі хвилини
Та сльози солоні
Усе пригадалось
Якось вмить
Та сумно стає
Що все проминуло
І татова посмішка
Й мамин наказ
Кумедні пригоди
З життя підморгнули
Таки багато
Мала я вас
Кажуть не треба
Минулим жити
Проте якось тепло
Стає на душі
Як бачиш картинки
Яскраві та світлі
Тому і назвали
Світлинами їх
Сумно лише, що
Не все здійснилось
Чи може занадто
Вже мріяла я
Любила казки
Та багато снилось
І роль перша в них
Була завжди моя
А в тім, Бог лиш знає
Що ще буде в мене
Життєва дорога
Не скінчилась моя
То ж буду надіятись
Й вірити в казку
Яку у дитинстві
Придумала я…
VG
Ночь на дворе, а сон не приходит
© Copyright: Валентина Горбатая, 2026
Свидетельство о публикации №126020804229
Свидетельство о публикации №126020804229
Рецензии