Ах, життя! Мов сад осінній
чиста вода з сивих гір.
Зникли вже короткі тіні
сонце в небі набакир.
Сполох блискавки раптовий,
зойк відносин, в лет душа
і пологи слова, знову
сходи нового вірша.
Рвуть асфальти і бруківку-
небо їм ковал тепла...
Мама змазала долівку
і квітчання принесла.
Завтра Трійця-день Господній
храма дзвін, Христа чоло
світле свято, А сьогодні
в ніч на покуті- лампадка...
як давно все це було!
Ах, життя!
© Copyright: Николай Супличенко, 2026
Свидетельство о публикации №126020702754
Свидетельство о публикации №126020702754
Рецензии