Вибачення
Бо я щиро, відверто шкодую.
Це не збіг випадкових невчач,
А тягар із яким я крокую.
Я не можу змінити минуле,
Обіцяти майбутнє - теж.
І я не навмисно руйную,
Розпаливши стільки пожеж.
Та свою визнаю я провину,
Мені не чхать на твої почуття.
Я зробив би усе, що під силу,
Щоб ти помітила моє каяття.
І я вчуся, щоб стати інакшим,
Бо я прагну змінить бодай щось.
Тобі від слів цих ніяк не краще,
Але я прошу пробачення.
Далі рим не знайшлось.
Свидетельство о публикации №126020600991