Вже плачуть викна, перши холоды этюд

 Вже плачуть вікна, перші холоди
                етюд

Вже плачуть вікна, перші холоди
І паворожка* шати золотить.
Ой як не хочеться прощатись, моя осінь,
Та павутиниться й злітає в небо просідь…

Приспів:
Лелеки попрощалися із краєм,
Тож опустіли гнізда.
І лиш граки літають все над гаєм,
Чи їм закрита віза?
Та горобці нікуди не спішать,
Всю зиму можуть переждать.
Приходь, приходь вже чорно-біла зимо,
Ми з димарів зустрінем сизим димом.

Так змінні в серці – радість і жура.
Десь високо у небі клик журав…
Відлунням у душі – здобутків, втрат мигдаль…
Щем осені в вікні тче зорекрилу даль…

Приспів:
Лелеки попрощалися із краєм,
Тож опустіли гнізда.
І лиш граки літають все над гаєм,
Чи їм закрита віза?
Та горобці нікуди не спішать,
Всю зиму можуть переждать.
Приходь, приходь вже чорно-біла зимо,
Ми з димарів зустрінем сизим димом.

В’ячеслав Шикалович
03.09.2011р. – 30.01. 2026р.
Мелодія на слова пісні:

* Паворожка – сонечко.