Це нэ так причудливо лобаэ,
це нэ так повiсла вiсь.
Мэнэ тильки нэ узнаэ.
Тильки новiи здiсь вродiсь.
А в горах лунає ехо,
Кличе тихо вдалині.
Я тут сам, мені нелэгко,
Наче тінь у чужині.
Лаэ гiрные вершины.
Эхо томиться навзрыд.
Маэ ладные картины.
Маэ промыслы кожин.
А в горах лунає ехо,
Кличе тихо вдалині.
Я тут сам, мені нелэгко,
Наче тінь у чужині.
Може, час загоїть рани,
Може, сонце зійде знов.
Та поки що лиш тумани,
І забута десь любов.
А в горах лунає ехо,
Кличе тихо вдалині.
Я тут сам, мені нелэгко,
Наче тінь у чужині.
Нэ так причудливо лобаэ
© Copyright: Алексей Береговой, 2026
Свидетельство о публикации №126020507710
Свидетельство о публикации №126020507710
Рецензии