Глас безнадії
Відчаю крики звучать на планеті!
Глас безнадії пронизує вись!
Смерть торжествує у кожній ракеті,
Душу терзає тривога, як рись.
Це не зітхання, не шепіт – волання!
Крик Піднебесної, мрія і страх!
Муки прощання і марні прохання,
Зламаних крил наполегливий змах.
Біль і надія, тривога, бездолля…
Стогін відлуння проймає ефір.
Тільки байдужа до горя безодня!
Що їй до того, що горя надмір?
Раненим звіром реве ностальгія,
Втіху у тиші шукає дарма!..
Повнить простори небес безнадія,
Кличе уперто, немовби сурма…
Глас безнадii
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126020405886
Свидетельство о публикации №126020405886
Рецензии