Зимовий день! Без сонця і тепла!
Похмуре небо сіре, непривітне!
Як давить ця пронизлива імла!
Як майбуття вражає безпросвітне!
Ліміт тепла! Невже добіг кінця?
Як холодно в душі! Яка безвихідь!
Заснути не дають передчуття,
Усі думки тривожні і безкрилі…
Останні краплі марних сподівань
Збираю у зимові дні, як зерна.
Та буруни душевних хвилювань
Стискають, мов напруженість недремна.
Останні краплі тихого життя,
Спокійного, затишного, легкого…
В душі пливуть, як хмари, сум’яття…
Як вирватись з нуртовища сумного?..
Лiмiт тепла
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126020405867
Свидетельство о публикации №126020405867
Рецензии