Світлана Пузіна
Навкіс лінії дощ копіює у зошиті давнім.
Не малюю сьогодні тебе, а читаю наявно.
Гравітації нуль, те тяжіння складне, без ліміту.
Між рядків не існує стрій літер - зазнав дефіциту.
Я без тебе сумна, як той дощ, за вікном - листя мокрі.
Я боялася змиють сльозою чорнила, що змовкли.
Як читала листа, були в мене натягнуті струни
на душі перекатами хвиль, що шукає лагуну.
Для подій всіх живих найсердечних, що пам'ять тримає.
Загубився зв'язок, вчасно відповіді в тім немає.
Навкіс лінії дощ копіює у зошиті давнім.
Вишлю білого аркуша я в порожнечу наявно...
25.11.2025
Переклад мого вірша російською "Дождь копирует линии
старой тетради в косую" 2016г.
Навкiс лiнii дощ копiю...
© Copyright: Светлана Пузина, 2026
Свидетельство о публикации №126020303000
Свидетельство о публикации №126020303000
Рецензии