Не мовлено. Не стулено очей -
Твоя любов узнов мене пече.
Тілами переплетені, ми такі тихі
Пливем кудись без щастя та утіхи...
Я не надихаюсь, замружившись,. Тобою -
Чи Ти кохався, любий, із журбою?
Чи сльози лив у темній самоті
В пекучі дні, в болючі зимні дні?
Упавши ницма, краще помовчи
Отут в теплі, на Божому плечі,
Коли за вікнами цькують морози...
І, може, витруть хутко твої сльози
Збентежені від пересердя
Ангелики із милосердя .
І стане понад тим, що не окреслиш і душею,
Все, що у вічності, що десь там за межею.
20 січня 2026 р.
За межею
© Copyright: Маргарита Метелецкая, 2026
Свидетельство о публикации №126020202448
Свидетельство о публикации №126020202448
Рецензии
Дорогая моя Маргарита!
Духовность Ваших стихотворений потрясающая!
Красота слога очаровывает.
Пишите, так не хватает Ваших мыслей, дум, рассуждений…
С теплом — всего доброго Вам!
И всем нам — мира!
Наташа Корецкая 27.06.2026 11:22 • Заявить о нарушении
Духовность Ваших стихотворений потрясающая!
Красота слога очаровывает.
Пишите, так не хватает Ваших мыслей, дум, рассуждений…
С теплом — всего доброго Вам!
И всем нам — мира!
Наташа Корецкая 27.06.2026 11:22 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.