Зустрілись наші душі
дивно і незвично
Я відчуваю погляд твій
Вже довгий час
Ти граєш у мовчанку
І я мовчанкою тобі
відповідаю звично
Та відчуваю серцем
щось в мені не так
Хоча й думками часто
Я з тобою
У снах вже бачу тебе
.. а це знак
Можливо того, що ти
Думаєш про мене
А може просто мої
Думи втілюються так
Мені здалося ти вже
Йшов назустріч
Та помилитись
не хотілося мені
Тому ми далі граємо
В мовчанку двоє
Та залишаємось знову
й знову врізнобіч
Я намагаюся в думках
не зависати
В роботі теж відволікаюсь
часом я
Хоча душа не хоче
підкорятись
Мене ж бентежить
Чим закінчиться ця
наша гра…
Встретились наши души необычно
© Copyright: Валентина Горбатая, 2026
Свидетельство о публикации №126013000645
Свидетельство о публикации №126013000645
Рецензии
