Вистою до ранку
Душа моя скалічена,
Та знов навпіл роздерта,
І дні сумні незліченні,
Мов тінь ідуть уперто.
І серце болем мічене,
Здається наче мертва,
Та з часом буду зречена
І пам;ять буде стерта.
Та крізь пітьму засвічена
Життя не свого бранка,
Ще будуть дні немічені
Та вистою до ранку.
17.01.2026 р
Вікторія Г
Вистою до ранку
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2026
Свидетельство о публикации №126012908242
Свидетельство о публикации №126012908242
Рецензии