Доле моя доле, доле безталанна.
Де моя любов ти довгоочікувана.
Чом ти не приходиш в душечку мою.
Ти прийди скоріше , я тебе молю.
Бо безсонна ніч так тягнеться довго.
І в душі гіркота немов полинь.
Та я не відчуваю тієї гіркоти,
Тому. Що в душі моїй є лише ти.
Тож прошу тебе відгони від мене
Усі сумні думки що мене терзають,
Щоб вони до мене ніколи не вертались.
А те тепло . що є в душі назавжди осталось.
Адже до тебе я любов у серці ношу.
Тож скоріше прийди, я тебе прошу.
А можливо ти мене уже не любиш
І мою любов назавжди забудиш.
Та все ж я надіюсь, що цього не буде,
Мій милий, хороший мене не розлюбить.
Ми будемо удвох життя проживати
І розлуки ніколи не будемо знати.
18.01.2026
Доле моя доле, доле безталанна
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2026
Свидетельство о публикации №126012907472
Свидетельство о публикации №126012907472
Рецензии