Антали ходять тихо між нами,
Нитки подій у руках тримають.
З людських бажань, зі страхів і мрій
Долі вузлики всім заплітають.
Антали - то є Ангели долі,
Вони не карають, лише ведуть.
То до любові, то крізь страх і біль
Всі Душі людськів житті пронесуть.
Кому - Любов , мов світле вікно,
Кому - урок, мов ніч без зірок.
Антали знають, кому і коли,
Який пройти суджено рок.
Антали - то є Ангели долі,
Вони нікого не судять, лиш вчать.
Бо тут кожна Душа - на волі,
Тому істину мусить пізнать.
Вони вузлики плетуть не зі зла-
З досвіду, що нам треба пройти.
Бо без темряви жадане світло
В серці своїм ніяк не знайти
Антали - то є Ангели шляху,
Між нами та Небом чатують.
Вони знають де воля, де доля,
І за душами вірно пильнують.
Коли подія прийде неспроста-
Не проклянем ні день, ні час.
То Антали сплели нам цей шлях,
Щоб світло врешті прокинулось в нас.
П1сня. Антали, Ангели дол1
© Copyright: Мария Майор-Килиманн, 2026
Свидетельство о публикации №126012906426
Свидетельство о публикации №126012906426
Рецензии