Повернись
Але найдовший був такий,
Що змалював, як любить Тато
Небесний всіх своїх дітей.
Приклад для тих, хто помер
Духовно та може ожити.
Кого спокусливий світ пожер
І за ким Батько не перестає тужити.
Двох синів чоловік мав
Молодший свою частку забажав,
Потім речі всі зібрав
Та в країні далекій змарнував.
В країні тій почався голод.
Молодший зовсім без гроша.
Пішов, найнятись на роботу —
Пасти свиней взяли в поля.
Свиней тих годували
З ріжкового дерева стручками ,
Хотів би він наїстися та не давали.
Хто зна, чи було життя роками.
Приклад для тих, хто помер
Духовно та може ожити.
Кого спокусливий світ пожер
І за ким Батько не перестає тужити.
Опам;ятавшись, сказав:
«У Батька надмір мають хліб
Наймити, а я голодувати став.
Піду до батька і скажу: «згрішив».
Приклад для тих, хто помер
Духовно та може ожити.
Кого спокусливий світ пожер
І за ким Батько не перестає тужити.
Побачивши з далеку сина свого,
Бо виглядав молодшого щодня,
Він жалем пройнявся до нього,
Назустріч сам побіг, обняв, як те дитя.
«Не гідний більше бути сином, —
Розкаявся у серці він, —
Візьми мене робітником», —
При зустрічі син мову вів.
Приклад для тих, хто помер
Духовно та може ожити.
Кого спокусливий світ пожер
І за ким Батько не перестає тужити.
Та звелів батько рабам проте:
«Швидко принесіть шати найліпші
Одягніть його й перстень дайте,
Взуйте в сандалі, як пишеться в двадцять другому вірші.
А двадцять третій вірш нам сповіщає
З п;ятнадцятого розділу, що від Луки —
Батько теля там зарізає
Та свято учиняє, аж коли
Почув про це все старший
Та розлютився дуже він:
«Я слухався тебе як завжди
Та не отримав й козеняти».
Батько старшому став казати:
«Ти завжди зі мною і все твоє
Ми ж маємо радіти
Твій брат помер, а тепер може жити».
Приклад для тих, хто помер
Духовно та може ожити.
Кого спокусливий світ пожер
І за ким Батько не перестає тужить.
Луки 15:11-32
Свидетельство о публикации №126012905174