Ой, там де тумАн горы дИржат,
Доля ходит, шепче, бродит.
Воля в сирцю- нуж одвЕр же
Каже: "Не вір у всьо, шо ходит."
Ой без воли - путь не путь,
Камінь давит, грудь ся ломит.
Бо ліпше долю - обминуть.
Чим жизь свою без воли гробить.
Доля - як дощ, - що Душу точит,
Паде, та ни остановиш.
А воля - єк ватра з снОчи
Гріє, кидь дрывАми кормиш.
Ой без воли - спів німый,
І трембіта ся не чує.
А ко у сирцю вольовый,
Тот і долю - перевбує.
Не клянь долю,- брате муй,
Она ги путь- межи лісом.
Кой воля є -ты ни стуй-
Обыйди - лиш ни буйся.
Ой без воли - тяжко іти,
Горы знАвут, горы чули.
Ко змуг долю обыйти,
Тот ся родив вольным, люди.
Бо Доля - путь, а воля - хід,
Чим ся чоловік - і мірят.
Ко волю не продав за хліб-
Тым І Бог, і горы вірят.
П1сня. Ой, де доля, путь ни путь
© Copyright: Мария Майор-Килиманн, 2026
Свидетельство о публикации №126012904392
Свидетельство о публикации №126012904392
Рецензии