Осiння панна

Оділа осінь сУкенку ярку,
у роси коси заквітчала дівка.
Синів терново терен у ярку
і додавала терпкості тернівка.

Між бузиною красувався глід
і тихо косоочив на шипшину.
Калина клеЕну кЕтяги услід
хилила в наїжачену ожину.

Доповнив ясен гаму кольорів,
своїми розмаїтими плечима.
Покрови погляд виразно зорів
осінніми дубовими очима.

28.01.2026


Рецензии