Знову віхола гуляє
заметіль,мороз,пітьма,
тільки смуток душу крає,
що батьків моїх нема.
Пробудились серця шрами,
сніг жбурляє вітер злий
пригадались руки мами
погляд отчий дорогий.
Непогода душу крає
спазм торкається грудей,
так мені не вистачає
серцю дорогих людей.
Батько з братом в Білозір'ї
пригадав дитинства мить,
а матуся на узгір'ї
тут на цвинтарі лежить.
Кущ калини при дорозі
засипав пухнастий сніг,
на щоках з'явились сльози,
бо згадав батьків своїх.
січень 2026
О.Чубенко-Карпусь.
Туга за батьками
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126012706592
Свидетельство о публикации №126012706592
Рецензии