Все плине з часом, схожим на безодню -
і світ бажань, і бід щоденних світ…
Сумління тане в думці благородній,
благаючи про щастя чистий квіт.
Та все не те... І покидьок сліпого
веде й веде туди, де вже нема
від п;ятниці зародження нічого…
Де навіть снів про прощення катма…
І в цій дорозі, геть приємній бісу,
за ніжну душу ніц вже не дають,
бо Б-г пішов за задуму завісу,
і креслить там новим дітиськам путь…
Сум
© Copyright: Александр Ноцкий, 2026
Свидетельство о публикации №126012704501
Свидетельство о публикации №126012704501
Рецензии