Слабіє пульс
Ніяково цілує січень місто,
Готуючись закінчити свій строк.
Не хочеться прощатися ще, звісно,
Та вже сьогодні від розладдя змок.
Сніжинки зрідка падають наосліп
І осідають тихо на дахах,
А потім тануть повагом на сонці,
Сльозами повисають на гілках.
Я і сама живу, мов у антракті,
Між тишею і жадібним вогнем.
Дивлюся на стежки, дощем прим'яті,
І серцем відчуваю гніт проблем.
Невизначеність схожа на нестяму,
Нагадує мовчання впертий “нуль”.
Зима обрала попелясту гаму,
Відчувши, як хиткий слабіє пульс.
Слабie пульс
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126012703954
Свидетельство о публикации №126012703954
Рецензии