Минають дні, минають ночі,
Та не кінчається війна...
Молитви батьківскі, дівочі
Серця спустошують до дна.
За дух твердий, за нашу ВОЛЮ,
Нас ворог спалює вогнем.
Тому, від відчаю, від болю,
Промови ллються день за днем.
Лунають ввечері і вранці,
Як тихий шепіт або плач.
Стійкі бійці і новобранці
Знов молять: "Змилуйся, пробач".
У морі сліз, руїнах болю
Нестерпний відчай струмом б'є...,
Без сенсу скаржитись на долю,
Війна, без слів, бере своє...
Хай кожна болісна молитва
До Бога лине, в Небеса.
Бо ця кривава, довга битва
Сама не зникне, як роса.
Нам всім, хто молиться до Бога,
Хто просить світла для життя,
Дається праведна дорога,
Дається праведне взуття.
Ще йдуть бої запеклі, справжні.
Тримає гідність Рідний Край.
Скрізь пекло, воїни відважні,
Вже бачать свій жаданий рай.
Серця спустошенi до дна
© Copyright: Дарья Тимошенко, 2026
Свидетельство о публикации №126012605022
Свидетельство о публикации №126012605022
Рецензии