Поети
На це штовхає їх любов.
Вона, бува, поета знищить,
І воскресить, буває, знов.
Поети просто так не пишуть вірші,
Це рветься вгору їх душа.
Вже там, вгорі, за хмари вище,
До неї муза поспіша.
Поети просто так не пишуть вірші,
Це їх нестримне почуття,
Що народилось в ніч у тиші,
Це їх уразливе дитя.
Поети просто так не пишуть вірші,
Вони з віршами йдуть у бій.
І не страшний їм ворог більше,
Який би він не був «крутий».
Поети просто так не пишуть вірші,
Вони долають так себе,
І часто їх тоді лиш пишуть,
Коли їх душу «кіт шкребе».
Поети просто так не пишуть вірші,
Вони наповнюють цей світ
Всім тим, чим потім людство дише,
І в цім поета біль і піт.
Свидетельство о публикации №126012604524