Ст й часе

[Приспів]
Стій, часе, постій, завмріть, миттєвості.
Серце в такт б’ється без напруження,
думки — пульс, вібрують в унісон із тобою.
Місячне світло оголює мій сон,
в’язень тіні — я, на жаль…
[Куплет 1]
Гадаєте, система недосконала?
Станьте досконалішими в гамі.
Старі двері пам’яті —
відчинились у розумі плавно.
Спокійні думки — мої союзники,
порожні фрази залишим за гранню.
Жовтень відпускає, листопад зустрічає,
оголене місто дихає туманом.
[Куплет 2]
Порожні погляди перехожих,
зірвані троянди — шрам на долоні.
Його я несу, як пам’ять,
що почуття живуть, коли боляче.
Слово за словом лягає в такт,
думки не дають спокою.
Місячне світло оголює мій погляд,
в’язень тіні й покірний слуга я, на жаль…
[Приспів]
Стій, часе, постій, не йди,
завмріть, миттєвості.
Серце в такт б’ється без напруження,
думки — пульс, вібрують в унісон із тобою.
Місячне світло оголює мій сон,
в’язень тіні — я, на жаль…
Можливо, колись ти почуєш,
як тіні граються з тобою.
І все, що здавалося втраченим,
повернеться — осіннім листям.
[Приспів]
Стій, часе, постій, не йди,
завмріть, миттєвості.
Серце в такт б’ється без напруження,
думки — пульс, вібрують в унісон із тобою.
Місячне світло оголює мій сон,
в’язень тіні — я, на жаль…