Догора зоря...
Догорає зоря — тихо гасне вогонь,
У серці холоне мрія, де світло жило.
Загубили себе, загубили шляхи,
Розчинились у млі, мов дощ на грудях стихий.
[Приспів]
Ти мене не шукай — я, мов плесо води,
Розтаю в далині, на зламі ідей.
Хай мине все те, що спалювало зсередини,
Я повернусь, як вогонь догорілої зорі.
[Куплет 2]
У душі зачинені двері, хтось шепче молитву вночі…
Рана серця сочиться, мов пісня тихо звучить.
І останнім промінням мене осява
Відгомін Всесвіту — мовчазна темнота.
[Приспів]
Ти мене не шукай — я, мов плесо води,
Розтаю в далині, на зламі ідей.
Хай мине все те, що палило зсередини,
Я повернусь, як вогонь догорілої зорі.
І в віках зникає галактика тихо,
У вічній безодні пливе, мов прощальна книга.
Та поки у тиші догорає мій слід —
Я живу, я горю, я — останній світанок.
[Приспів]
Ти мене не шукай — я, мов плесо води,
Розтаю в далині, на зламі ідей.
Хай мине все те, що палило зсередини,
Я повернусь, як вогонь догорілої зорі.
Свидетельство о публикации №126012508812