про Атланта
вростають віти в небо цупко,
байдужі до всього дрібного,
окрім гніздечка для голубки.
На них розірвані тандити -
віітрами і лукавим взором,
їм варто руки опустити
і гуцне світ на землю громом,
і кожен перший з них скромняга,
і кожний другий з них добродій,
їх невідомість, як звитяга,
Атлантів і ховають в стоя. *
* стоя - невідмінювана словникова одиниця; - Громадська споруда часів давньогрецької класики та еллінізму у вигляді колонного портика або галереї з одним чи кількома рядами колон перед стіною (синонім — стоа). Розташовувалася на агорі чи святилищі, звичайно прикрашалася статуями і живописом. Інколи С. виконувались двоярусними, формуючи належним чином архітектурний ансамбль.
Свидетельство о публикации №126012500540