Коли стоїш один над бескедом,
так і кортить в його поринути
за осяваннями воскресними
аби пізнати звідти вигуки,
або залишити за спиною
юрби безмовної засудження
та воз;єднатись з пуповиною
свого святого розтроюдження,
тому, що ти настав народженим,
аби спирати небо стоячи,
та розминатись з перехожими,
нехай лютуються погоничи,
аби під журавлиним прапором
ставало тепло, як в Італії,
і в серце падали проталії,
і зацвітала в серці папороть.
світлина: Іванка Демчук.
про папороть
© Copyright: Цветков Александр, 2026
Свидетельство о публикации №126012408781
Свидетельство о публикации №126012408781
Рецензии