про папороть

Коли стоїш один над бескедом,
так і кортить в його поринути
за осяваннями воскресними,
аби пізнати звідти вигуки,
або залишити за спиною
юрби безмовної засудження
та воз'єднатись з пуповиною
свого святого розтроюдження,
тому що ти настав народженим,
аби спирати небо стоячи,
та розминатись з перехожими,
нехай лютуються погоничі,
аби під журавлиним прапором
ставало тепло, як в Італії,
і в серце падали проталії,
і зацвітала в серці папороть.

світлина: Іванка Демчук.


Рецензии