Завiрюха

ЗАВІРЮХА

Негода як вибух крізь темряву сиву
Обурилась, зм'явши засніжену ниву.
І чутно, як рипнув на знак непокори
Дід явір, на поперек хворий.

Зима роз'ярилась чомусь саме зараз,
Як згасла електрика, ночі на заздрість.
Навіюють смути непізнані звуки
Бентежні та повні розпуки.

У вечора вдача стервенної жінки:
Мов іскри з очей розкидає сніжинки,
Що б'ються у скло, як скажений метелик.
Шкода, недосяжний генделик...

24.01.26


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →