Землэ Людства вэсна елэгия

Земле – Людства весна
елегія

Я злечу крізь віки,
Безумовно злечу!
Бо не можу –
В двобої не личить...
Земле рідна моя,
Позабутая –
Возвеличу тебе,
Возвеличу!

Ти летиш
Так давно
Зорянистим шляхом
У незвіданих
Космосу днинах...
Я клянуся,
З тобою
Туди долечу –
Там десь те,
Єдність з чим – пуповина...

Те несказане щось
Ще незвіданим є,
Так нагальне вже зве
Й невідпорно.
І душа так палає
В фаворськім вогні –
Чи з жаги,
Чи бажання так горне?

Земле – Людства весна,
Тверді шмат
В Небесах
Такий милий –
Колиска для Світу...
Світу щастя й надій,
І підйому й падінь –
Тих доріг,
Що у нас
Заповітом...

Потерпи, моя Леле
Ласкава іще,
Дні мільйони років
Перемелють...
Подолаємо цей
Покалічений час –
Скатертину святкову
Простелиш...

В’ячеслав Шикалович
20.04.2006р. – 21.01ю2026р.
Мелодія на слова пісні:


Рецензии