Землэ Людства вэсна елэгия
елегія
Я злечу крізь віки,
Безумовно злечу!
Бо не можу –
В двобої не личить...
Земле рідна моя,
Позабутая –
Возвеличу тебе,
Возвеличу!
Ти летиш
Так давно
Зорянистим шляхом
У незвіданих
Космосу днинах...
Я клянуся,
З тобою
Туди долечу –
Там десь те,
Єдність з чим – пуповина...
Те несказане щось
Ще незвіданим є,
Так нагальне вже зве
Й невідпорно.
І душа так палає
В фаворськім вогні –
Чи з жаги,
Чи бажання так горне?
Земле – Людства весна,
Тверді шмат
В Небесах
Такий милий –
Колиска для Світу...
Світу щастя й надій,
І підйому й падінь –
Тих доріг,
Що у нас
Заповітом...
Потерпи, моя Леле
Ласкава іще,
Дні мільйони років
Перемелють...
Подолаємо цей
Покалічений час –
Скатертину святкову
Простелиш...
В’ячеслав Шикалович
20.04.2006р. – 21.01ю2026р.
Мелодія на слова пісні:
Свидетельство о публикации №126012403004