Охолонув чай...
Шматок лимону
Засмутився в склянці від журби.
Сльози чи холодні, чи солоні
Заховає розпач у кутки.
Біль болить нестерпно,
Крає душу
Безпорадність, втома...
Заметіль...
А у скронях - мушу, мушу, мушу...
Зойки і прокльони звідусіль...
Сонце намагається зігріти,
Заспокоїть виснажений люд.
Та на жаль, в терпіння є ліміти...
А на дворі сніговий етюд -
Наче в снігової королеви
Гостювати ще й не до весни.
Холод загартує нас...
А нерви
До тепла я мрію зберегти.
20.01.26
Охолонув чай...
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2026
Свидетельство о публикации №126012006220
Свидетельство о публикации №126012006220
Рецензии