Ось день воскресає. І гостро так хочеться жити!
Читаю ранкові предивні слова із санскриту.
А час закорковано. Дощик карнизи пере...
Єдина надія, що вчасно Господь обере...
. На самому денці страшної блищать самоти
Мої важелезні, мої невблаганні хрести..
Ось тихо звучить " сум осінній". Леграна,..
Я знову прокинулась хутко та рано...
Давно- предавно, ще коли я лежала в колисці,
А мама варила смачнісіньку кашу у мисці,
Ангелик мене потішав, щоб не плакала гірко -
Попереду все, дане
Богом, звичайно, по мірках...
І я засинала, на пуп'янок рідкісний схожа,
Душею злітала у небо метеликом Божим.
Тепер краплі дзвонять до ніжно- бузкової утрені.
І розкриваються очі на світло - зелені, не змутнені...
17 січня 2026 р.
I розкриються очi
© Copyright: Маргарита Метелецкая, 2026
Свидетельство о публикации №126011902096
Свидетельство о публикации №126011902096
Рецензии
Ой!! Такое же, в точности, как и "Ось день"...
Нина Уральская 19.01.2026 10:15 • Заявить о нарушении
Нина Уральская 19.01.2026 10:15 • Заявить о нарушении