Як безжально жалять змії,
Коли навіть серце спить,
Коли вже віра ледь жевріє,
Душа від відчаю кричить.
В пісках пустелі сорок літ,
Води нема, а з їжі - манна.
Так зародився страшний гріх:
В думках та слові є омана.
Від Бога людям дана кара,
Що зміями з небес спустилась.
У розпачі — лише "Осанна*!":
Спасіння дай, душа стомилась.
І мідний змій прийшов на поміч,
Хоча без віри він — ніщо.
Лиш погляд — щирий і пророчий
Життя спасе, мов те Руно*.
17.01.2026
*Осанна-Просимо, Г-споди, — спаси! (Пс. 117:25)
*Руно Гедеона — це знак Божої милості й підтвердження життя
Мiдний змiй - до одноiменноi картини -
© Copyright: Валерий Головаш, 2026
Свидетельство о публикации №126011708016
Свидетельство о публикации №126011708016
Рецензии