Це місто, як білявка стине взимку,
а вітер грає тихо, як музика,
та грає що? Мені відповіси,
що чується? Чи пісня старовинна,
а в неї перемога чи провина
чарівної дівочої краси?
Спокійно би хотілося сидіти
удвох, і щоб навколо грали діти,
і щоб зима, і сніг, і краще, ніж
колись було у дворі та у хаті.
Спускаються сніжинки волохаті,
по них гуляєш, мерзнучи сильніш.
Не холодно? Як відповідь ганебна
повільно підіймаються до неба
шматочки недочитанних цидул...
Це попіл з догортаючої ватри.
Ти йдеш до мене, щоб поцілувати,
як смерть, що наближається впритул.
впритул
© Copyright: Винил, 2026
Свидетельство о публикации №126011706234
Свидетельство о публикации №126011706234
Рецензии