Летять шахеди, я речі праю.
Я маю Світло, вони це знають,
Волі священний акумулятор...
В них дід скажений, та моя страта.
Випраю війни з Землі обличчя:
Стираю розстріли в Бучі, відчай.
Старого діда, що з'їхав з глузду.
РЕБИ та КАБИ, двохсоті грузи.
Кремля верхівки, герби двоглаві
З Землі сітківки у балаклаві.
Своє безсоння, страхи та втому.
Життя в полоні, відсутність дому.
Театр Смерті, цивільні цілі,
Та з континенту саму роzzію.
Хай стане чистим від болю серце.
Піду в баристи, закину берці...
Летять шахеди. Бог їх збиває.
А я не чую, бо віджимає.
Лена Жажкова
17.01.2026
Прання
© Copyright: Елена Жажкова, 2026
Свидетельство о публикации №126011701060
Свидетельство о публикации №126011701060
Рецензии