Я коням не заважаю...
Без роботи мій батіг...
Своїх карих поважаю,
На дні воза я приліг.
Довезуть вони додому,
По знайомому шляху,
Я улігся на солому,
Більшого і не прошу...
Адже дуже перепив,
З друзями без мірі,
Мабуть я переборщив,
Стало не до ліри...
Ось приїхали вони,
Так до мене звикли,
Нібито до Сатани,
Та миттєво зникли...
Я коням не заважаю,
Їх ніколи не продам,
Не спішу,не підганяю,
Та сусідам не віддам...
Автор Геннадій Сівак.
16 січня 2026 року.
Свидетельство о публикации №126011608841
Кокаева Любовь Продолжение Стран 19.01.2026 20:22 Заявить о нарушении
Рад, что Вам понравился стих!
С теплом, Геннадий.
Геннадий Сивак 20.01.2026 17:30 Заявить о нарушении