Життя і смерть! Сказати легко.
Сприйняти – інші відчуття.
Від думки – навіть серцю щемко,
Лякає зашморг небуття.
Той світ – страшний! Там – тільки морок!
Остання роль – це забуття.
Немає там від лиха сховок,
Ніхто не знає співчуття.
Не вабить таємничий Всесвіт,
І навіть рай вселяє жах.
Від думки опинитись в пеклі,
Здається, тут же зносить дах.
Тримає міцно морок віжки,
Наводить рок сумний приціл…
І вже не вирватися з клітки,
З притулку бездиханних тіл…
Сумний вiрш
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126011602456
Свидетельство о публикации №126011602456
Рецензии