Згадка про перше кохання

Цей спомин мою душу знов хвилює,
бо почуття найперше пригадав,
в свідомості моїй пейзаж малює,
як залік перших почуттів здавав.

Знов пам'ять в Білозір'я повертає
хоч про любов писав не раз вірші,
та хвилювання серце огортає,
бо згадка залишилася в душі.

Ті спогади тривожать дні і ночі
і ті обійми ніжні при зорі,
як згадую її циганські очі
і мить,як цілувались у дворі.

А скільки в ніжних спогадах любові,
коли в когоспнім полі поміж трав,
я знов згадав уста її медові,
що пристрасно і ласо цілував.

Та хоч не літо,а зима надворі,
в квартирах світло відключили знов,
згадав дівочі очі,наче зорі,
і чисту,незіпсовану любов.

Ви скажете:"Того не може бути",
та першим почуттям живе душа,
мені його до смерті не забути
тож,через це й пишу цього вірша.

Я про любов повідати Вам мусив
хоч сорому не відаю чомусь,
цього вірша свої є мабуть плЮси,
що так майстерно розповів Карпусь.

січень 2026
О.Чубенко - Карпусь.