Легкий етер і полум;я спокути -
в одному два, де б я не припадав.
Літання розуму і пожадання пути -
по колу шлях на ковзанці уяв.
Коли мана думки випереджає
я доглядаю світло крізь вуаль,
і без садів, омріяних, за плаєм,
моя зупинка станція "Печаль".
Аж ось від тебе повернуться вісті,
що, попри все, з тобою все окей,
я граю музику, як ті, троїсті,
і сум на мить зривається з очей.
Втім відсилаю вість, не довіряя ласці,
і залишаюсь знов в печалі пастці.
Світлина: Борис Григорьєв. Маскарад. Ймовірно 1913 рік.
Картина викрадена окупантами з Херсонського Художнього Музею
за мотивами 45-го
© Copyright: Цветков Александр, 2026
Свидетельство о публикации №126011407609
Свидетельство о публикации №126011407609
Рецензии
