Чужестранное

LINGER FOR A WHILE

You'll get your name engraved
On the sand of time
You'll get your silhouette
In the fog of clouds
And all your words and smiles
As certain forms of vibe
May linger for a while
 
A gentle wind will blow
A tiny bird will sing
The earth will celebrate
Another day of spring
And everything you feel
Every single time
May linger for a while
 
The end of times will come
Hollow and unseen
The image of the world
Will pass and not begin
And echoes of this song
Will spread across the wild
To linger for a while

/\/\/\/\/\/\/\


A FROZEN SONG

Along the chilly windowpane
My finger wrote a song
It was too short. I racked my brain,
But couldn't make it long.

The night crept up, embraced my home
And scratched my roof with rain.
And I was trying all alone
To write this song again.

Then snowflakes tried to penetrate
Transparency of glass.
It was too sad. It was too late
The inspiration passed.

And when the narrow sunlight crossed
The sheet of clouds and split,
There was a window, and the frost,
And not a word on it.

/\/\/\/\/\/\/\


LUZ TRANQUILA

Luz tranquila en mi lugar secreto.
Los pinzones cantan en la hierba,
Los niños ríen y juegan,
Y el rápido río del tiempo
Lleva estos sonidos
Muy, muy lejos de mí.
 
En este país lejano
Ya no existe ni mi mirada
Ni esta sonrisa. Nada,
Nada que haya quedado.
 
El cielo y las estrellas
Todavía están demasiado
Lejos, muy lejos de mí.

/\/\/\/\/\/\/\


LA BERCEUSE DU CIEL ÉTOILÉ

La barrière grince dans le jardin endormi,
Le froissement des pas trouble les pierres du chemin gris.
La nuit murmure dans le bruissement des feuilles,
Dans l’ombre d’un oiseau effrayé qui s’envole.
 
Le ciel est si proche —
En seras-tu une parcelle?
Une étoile filante prédestinée,
Une cloche d’argent doucement inclinée?
 
Veux-tu toucher du bout des doigts,
Des pointes légères, presque sans émoi,
Cette tension qui doucement se fond,
Dans les branches sombres aux entrelacs profonds,
Jouant, dans son frisson caché,
La berceuse du ciel étoilé?

/\/\/\/\/\/\/\


ЯКЩО ЗАВТРА...

На лісовому лужку – такий чудовий ранок!
Шукай у травах сунички та в кошик свій збирай,
Співай і не дізнайся, що завтрашній світанок
Кривавими сльозами обмиє небокрай.

Несе здалеку вітер зловісну прохолоду,
Що скоро зійде злістю на міста і поля.
Навіщо така частка дана всьому народу
На лагідній планеті під назвою Земля,

Де з будь-якого боку – кривава перемога
Зі старими іконами у білих рушниках,
З любов’ю нещирою до кожного живого
Тримає бездиханну дитину на руках?

/\/\/\/\/\/\/\


DIE LEERE

Ich verlier' mich in dieser Leere:
Keine Seele, kein Schrei, kein Gefühl
Kalte Wände und Sprachbarriere
Und die Innenluft, muffig und kühl.
 
Tote Vögel auf toten Zweigen,
Graue Steine ​​auf trockenem Gras,
Schatten, die in der Ferne steigen,
Wo ich einmal zu lange saß.
 
Diese Leere brodelt fast überall.
Bis zu einem Punkt schrumpft die Welt,
Schrumpft und wartet auf den, der jedes Mal
Aus dem Nichts uns wiederherstellt.